«Автограф». «Чоботи в ковбоїв завжди сухі»
Такий напис можна прочитати на дверях… клозету кафе «Автограф» Безумовно, хтось може запитати – а чому я розпочав свій огляд саме з туалету. А все дуже просто… тому що саме по ньому можна зробити деякі висновки про будь-який заклад. Якщо в туалеті чисто, то і всюди має все блищати. Отож, цього разу ми вирушили у нещодавно відкрите кафе «Автограф», яке розташоване майже на перехресті вулиць Вайсера з Кам’янецькою.Інтер’єр
Колись у цьому приміщенні було кафе «Фламінго», яке славилося своїми дискотеками. Нині ж про це нічого не нагадує. «Автограф» повністю змінив «формат» свого попередника. Навіть вхід зробив із іншого боку… Отож, заходимо… Купа годинників на стінах, натюрморти та дивани бежевого кольору. Щоправда, дивани замість стільців не біля кожного стола, а по куточках. Тобто, є вибір – хочеш «лягай», а хочеш сідай. Крім того, що найголовніше, інтер’єр сприяє поглинанню їжі, романтичним вечерям чи діловим перемовинам. Однак, на першому поверсі наше знайомство з новим кафе не завершилося. Ми пішли донизу… де зала для тих, хто не палить. І одразу ж були дещо здивовані – коридор зі сходами донизу дисгармоніював за кольорами з залою – він червоно-чорний. Однак «спокій» на нас очікував вже у самій залі для тих, хто не палить. В ній, як і нагорі, теж все витримано у стилі – доволі ділова та одночасно романтична обстановка, «присмачена» тихою та спокійною музикою. І наче, щоб «не заснути», на одній зі стін висить величезне фото оголеної жінки, принади якої прикриті фруктами. А ось у туалеті – жодного спокою! Принаймні, в чоловічому. Весь клозет обклеєний фотографіями відомими людьми, на яких є їх автограф. Однак, напевно, це все взяте з Інтернету. Але можемо лише припустити, що в майбутньому там з’являться справжні автографи хоча б українських «зірок», які приїжджатимуть до Хмельницького.Обслуговування
Офіціант, не встигли ми переступити поріг цього закладу, одразу ж запропонувала нам обрати зручніше місце, а потім, довідавшись, що нам потрібен зал, де не палять, провела донизу. Не встигли як слід розміститися, одразу ж почули пропозицію: «Може, поки переглядатимете меню, принести вам чай чи каву». «Згадав! - вигукнув я. – Давайте каву». А згадав я те, що в одному із таксі мені дали картку на «безкоштовну каву в «Автографі». Щоправда, вона не така вже й безкоштовна – 10 копійок. Але ж, погодьтеся, все одно «халява». Краще за 10 копійок, аніж за 9 гривень (саме стільки коштує кава в цьому кафе). Дівчина, яка обслуговувала наш стіл, нічого не нав’язувала, над головами не стояла, а просто з’являлася тоді, коли слід було. І дякувати їй, ми їли страви з хлібом, бо ж замовити пару скибок продукту номер один чомусь забули, а вона нам про це нагадала. Щодо чистоти, з якої розпочали огляд «Автографа», то зазначимо, й в обслуговуванні все було «чисто». Хіба що один момент… Замовив я собі плов, але так його і не дочекався. А потім, з’ясувалося, що я його не замовляв. Може й так, але, відверто кажучи, я був радий, що мені його не принесуть, бо мій шлунок не витримав би стільки калорій… Ну, дуже вже ми з компанією наїлися.Меню
Сама книга зі стравами зроблена «весело». В ній, окрім того, що можна замовити в кафе, відвідувачі можуть почитати анекдоти про офіціантів. Щодо кількості страв, то вона не така вже й велика і майже вся знайома, не оригінальна. Так і хочеться сказати – меню домашнє. Тут вам і «Шуба» за 11 гривень, і картопляне пюре за 10 гривень, і доволі смачна піца (їли з куркою за 28 гривень). Щоправда, є й «не щоденні» страви. До прикладу, телятина «Автограф» (250 грамів, які готуються на камінні) за 54 гривні, або ж качка під винним соусом (440 грамів) в таку ж ціну. Сподобався й 15-гривневий салат «Грибний», в якому окрім шампіньйонів є вітчина, яйця, помідори, перець, майонез. А ось від «Шуби» стало якось не дуже «тепло». З одного боку, здалося, її щойно приготували, що, звісно, дуже добре, а з іншого – на мій смак, вона має трохи постояти, тоді буде смачнішою. І. що, мабуть, найголовніше, ціни за всі страви вказані за порції, а не за грами. А то іноді візьмеш м’ясо ціною «надцять» гривень за 100 грамів, а потім тобі будуть розповідати, що з’їв пів кілограма. Володимир ГОРДИНСЬКИЙ.Фото автора.
