Замок в Панівцях

За шість кілометрів від Кам'янця, в мальовничій долині річки Смотрич розкинулося село Панівці. Воно відоме ще з XV ст. і тривалий час належало панам Чермінським, доки в другій половині XVI ст. не перейшло до кам'янецького старости Яна Потоцького. Саме він збудував на скелі над Смотричем оборонний замок, який одразу став відомим на усе Поділля, але не завдяки військовим подіям, а тим, що тут влаштували свій релігійно-освітній осередок представники однієї з протестантських течій – кальвіністи. Наприкінці XVI ст. кальвіністи, як й інші протестантські громади, потрапили під тиск з боку католицької церкви, що змусило їх шукати притулок у віддалених подільських та волинських селах в польських магнатів, які були захоплені ідеями реформації. Одним із прихильників протестантизму був пан Ян Потоцький – він і запросив кальвіністів до свого маєтку. Тут, у Панівецькому замку, у 1590 році кальвіністи заснували навчальний заклад – колегіум, який поміж собою називали академією, відкрили друкарню, а в одній із веж – кірху-каплицю. Але недовго Панівці залишалися кальвіністською «столицею». У 1611 році Ян Потоцький помер, і майже одразу його брати-католики наказали вдові Яна вигнати єретиків з Панівців. За цю справу взялися кам'янецькі ієзуїти: вони розікрали колегіум, захопили майно кірхи, закрили друкарню та доручили своїм монахам спалити всі видання панівецької друкарні прилюдно на центральноиу майдані Кам'янця. Через те книги панівецької друкарні стали бібліографічними раритетами, і на сьогодні відомо лише сім видань – всі вони переважно релігійного змісту. Подальша історія Панівецького замку містить також чимало цікавих фактів. Двічі він витримував облогу турецьких військ (у 1621 та 1633 роках). А от козакам, під час Визвольної війни Б. Хмельницького, у 1651 році вдалося взяти замок. «Допоміг» у цьому вояка польського гарнізону Тржилатківський, який вночі відчиняв козакам браму (за це йому пообіцяли дати чин полковника козацьких військ). Але, вступивши до замку, козаки заявили: «зрадники нашому війську не потрібні», і Тржилатківського повісили, а замок розграбували та зруйнували. Відновили його лише у 1770-х роках. Але вже на початку XIX ст. він втратив своє фортифікаційне значення й новий власник села, пан Старжинський, облаштував замкові споруди для господарських потреб, добудувавши стайні, а кірху перебудував на костьол. Сьогодні над урвищем Смотрича збереглися руїни двох невеличких веж, які раніше були з'єднані замковим палацом. Від цього палацу залишився лише перший напівпідвальний поверх. Споруди південного боку замку збереглися майже неушкодженими й нині використовуються для потреб села. У приміщенні колишнього колегіуму, прибудованого з обох боків в'їзної брами, розмістилися дитячий садок та будинок культури. Колишній костьол займає сільрада. Розміщені поруч з костьолом стайні та господарські будівлі панського маєтку переобладнані під сільську школу.

Сергій ЄСЮНІН.