Новини в Хмельницькому "Є" | Проскурівський Телеграф | Оголошення

Юлія Солнечная – Любіть музику і будете нею любимі

Dj Юлия Солнечная (Юлія Ляпіна) народилася 27.04.1982, в місті Ялта, в сім’ї військового, сім’я часто переїжджала, доки не осіла в м. Славута, Хмельницької області. Кар'єра Юлії, як діджея почалася в 2004 році, коли вона вступила у хмельницьку діджейску школу Back 2 School. Пройшовши всі кола діджейского аду, не зважаючи на недовіру і презирство колег, вона виїхала на перші гастролі до Вінниці, згодом її запросили стати резидентом клубу «Енерджі» і так методично та працелюбно досягала вершини. Крім того Юлія 18 років співала у церковному хорі, і володіє хорошими вокальними данними і одного разу на виступі в Херсоні вона порадувала публіку своїм співом,а у 2007 році, в світ виходять два її сингла. Таким чином Юлія стала одною з найвідоміших діджеїв Укріїни, і цілком законно насолоджується славою, вона усю віддає себе людям, навіть будучи вагітною, вона до самого останнього моменту виступала, і на DJ Planet, що проходив в м. Рівне, вона виступала будучи уже на 9 місяці!!! 12.11. 2007 Народився син, якого Юлія назвала - Юлієм (мабуть теж буде Солнєчний), тепер вже основну роботу арт-директора розважального комплексу Либідь Плаза, та гастролі, вона ділила з сином, хоча виступи не закінчилися, і вже через тиждень, після народження сина вона поїхала виступати в Київський клуб «Вензель», трохи пізніше її почала запрошувати мережа ресторанів «Козирна Карта», отже популярність Юлії Солнєчної все зростає, значить є ще над чим працювати.

Витупала з такими відомими діджеями як: Dj Бинокль, Dj Chief MC, Dj KON’, Dj Anna Lee, Dj Move, Dj Andrey Balkonsky, Dj Roma Shpak, Dj Decibel, Dj Light, Dj Virga (Москва), Dj Seaman (Москва), Dj Ustas, Dj Paul Wheaten, Dj Trombon, Dj Yohan, Dj Vikk Eddy Good (Голандія), Dj Бойко (Москва).

– Доброго дня, Юлія, скажіть, чому «Солнечная»?
– Можливо тому, що народилася і перші роки свого життя провела у Ялті… А взагалі дарую людям сонячний настрій.
– Розкажіть, як ви стали діджеєм?
– Давно мріяла, коли дізналася, що в Хмельницькому відкривається діджейска школа, одразу ж поступила.
– До речі, як так сталося, що ви переїхали до Хмельницького, у Славуті не було можливостей для розвитку?
– Справа не в тому, я вступила до університету, на моделювання та конструювання одежі в наш, тоді ще ТУП. І тільки дізналася про школу, одразу прибігла. Хоча, я була єдиною дівчиною, до мене ставилися не досить тепло, хіба крім Антона Бацури, керівника школи, він докладав багато зусиль, щоби навчити мене, часто він не витримував зі мною, кричав, ми сварилися. Але тепер я можу сказати йому великі спасибі, за те що він дав мені знання, і допоміг розпочати кар’єру діджея…
– Чим вам запам’ятався перший виступ?
– Це було в П’ятому елементі, було дуже страшно, тобто техніку я вже знала, і знала, що граю не погано… Але як сприйме мене публіка… Було жахливо страшно, аж до мурашок по шкірі, але нічого…. Але вже через пів-годинки адаптувалася, страх пройшов, і я побачила, що публіка сприймає мене досить добре…
– Які випадки з вами ставалися на сцені, чи з публікою про які хотілося би розповісти?
– Про один випадок у 2004 році у Вінниці: коли один хлопчина під час вечірки втратив свідомість… Я перервала гру, підбігла до нього, ми викликали швидку… На жаль хлопчина помер, від передозування наркотиків. А мені кажуть, продовжуй, грай… Я була в шоці, як це так… Тут, практично на очах у всіх, помер молодий хлопчина…
– Show must go on… А самі, як ви відноситесь до наркотиків, адже ні для кого, я думаю, не секрет, що на великих вечірках, молодь любить побалуватися амфетамінами?
– Саме я до наркотиків відношуся надзвичайно негативно, а коли виступаю, я навіть алкоголь не вживаю, мені вистачає музики, це найсильніший наркотик. Єдиний мій гріх, це цигарки. Тоді після випадку з тим хлопчиною, я проводила акцію проти наркотиків. Акція проходила в тому самому 2004 році в містах Вінниці, Житомирі, Кам’янці-Подільському, причому я сама виступала, практично буз гонорару, розповідала, як люди помирають від наркотиків, і грала агресивну музику, намагалася людям дати зрозуміти, що не треба цією гидотною труїтися, щоб створити настрій, настрій – створює музика.
– Повернемося до музики, точніше до вашого співу, як так сталося, що ви заспівали?
– Я давно співала в церковному хорі, цілих 18 років… На початку 2006 року, я наважилася, зв’язалася з однією з київських студій, приїхала у Київ, три дні сиділа на вокзалі, грошей зовсім не було. Ось мені подзвонили, сказали, що я можу приїхати, в мене є 15 хвилин студійного часу. Я приїхала, відспівала, і поїхала знову на вокзал. Ввечері мені подзвонили, сказали, що все готово, можу приїхати і забрати. Мені не вірилося, здавалося все таким не реальним. Але коли прослухала, все вийшло, саме так як я хотіла. І хоча я співала, англійською, та ще з жахливим англійським акцентом, все ж вважаю, що той ефект якого я хотіла досягти, я досягла. І реакція публіки, була найкращою нагородою мені, і показала, що не дарма я затіяла всю цю історію з синглом. В тому ж 2006 році вийшов і другій мій сингл, але він досі не опублікований… Є ідея записати альбом, і потроху, вона втілюється в життя. Так що, згодом мабуть можна буде похвалитися повноцінним альбомом.


– На скільки я знаю, ви в Хмельницькому не виступаєте…
– Так, контракт з Либідь Плазою, забороняє мені виступати іще де-небудь, в м. Хмельницькому, крім Либідь Плази. Але і тут мені вистачає роботи, ну, наприклад: що вівторка та що четверга, в боулінг-клубі, ми проводимо тематичні вечірки, куди я всіх запрошую.
– А поза межами Хмельницького, ви можете виступати будь-де?
– Так і в мене доволі напружений графік гастролей, з огляду на те, що в мене є основна, стаціонарна робота.
– Чим іще ви захоплюєтесь крім музики?
– Я не дарма вчилася, на дизайнера-модельера. Я також шию одяг на замовлення. Я взагалі мрію про своє ательє моди. А так я поки що, працюю дома, в мене замовляють речі. І на мою думку досить не погано, основна риса мого стилю, якщо можна так виразитися – це необроблені шви, ніяких оверлогів. Ще обожнюю малювати акриловими фарбами на тканині. Дуже цікаво, коли малюєш, прозорими фарбами – заходить хлопчина, на дискотеку, ніби в звичайному піджаку, а в дискотечному бек-лайті, на ньому світиться малюнок!!! Все життя діджеєм не будеш, і коли вже не буду виступати, буду робити кар’єру модельєра.
– В бутіках з’явиться одежа від Юлії Ляпіної?
– В бутіках навряд, одяг планую випускати тільки від кутюр, і можливо від Юлії Солнечної. В мене навіть одного разу ідея була, змінити прізвище на Солнечна, тільки батьки були категорично проти.
– Цікава ви людина, різностороння… Кого ви хотіли би найбільше відмітити у своєму житті, хто вам найбільше допоміг і допомагає. Адже ви одна виховуєте сина, працюєте, виступаєте, а тепер виявляється, ще й шиєте…
– В першу чергу сину – Юлію, це моє все, він хоч і зовсім іще маленький, але я не здаюсь і працюю, все роблю в першу чергу для нього. Звичайно моїм батькам, яким я дуже вдячна, що виховали мене, дали мені путівку в світ, зараз допомагають. Своїй сестрі Насті Тучкиній, яка завжди була моїм єдиним справжнім другом, супроводжувала мене на гастролях, підтримувала у важкі моменти. Олексія Парфенова, DJ Yohana, котрий мене підтримував, допомагав випускати сингли і, на жаль, трагічно загинув 24 травня 2006 року. Ну і звісно свого вчителя діджейскої майстерності, Антона Бацуру – DJ Крана…
– Ну, і на останок, що би ви побажали нашим читачам?
– Я скажу свій девіз, за яким живу: "Любіть музику, і будете нею любимі!"