«Мотор’ролла»: «У планах – ще більше якісної музики»

Цей гурт по праву можна назвати гордістю Хмельницького. Хлопці давно уже відомі на усю Україну. Але зупинятися на досягнутому вони навіть не думають. Сьогодні команда «натискає» на якість. Їхній фронтмен Сергій «Сєня» Присяжний повернувся з Києва до рідного Хмельницького, тому команда з новими силами взялася до репетицій. Результатом уже стало кілька нових радіосинглів та одне досить добре відео. З Сєнею Присяжним, як давнім другом «Є! Теленавігатора» ми, при нагоді, сіли попити кави та потеревенити.
- Як почуваєшся у Хмельницькому після Києва?
- А як можна почуватися вдома, поруч з родиною та друзями? Супер. Звісно, митець має бути голодним. Бо зараз домашні мене балують, від цього трохи розслабляєшся. Відповідно, це впливає на кількість наших виступів, появу в радіоефірі, на телебаченні. Але якість від перебування вдома стала вигравати. Раніше було важко «натискати» саме на якість, бо я був у столиці, хлопці – тут. Репетирувати доводилося мало, відповідно, якість була гіршою. Тепер усе змінилося в цьому плані на краще.
- І які «наслідки» ваших репетицій?
- Репетиції, зазвичай, підпорядковані нашим регулярним виступам в Києві, у клубі «Докер-паб», де ми є резидентами. Фактично щомісяця виїжджаємо тудиі відіграємо велику програму – 2-2,5 години. Граємо щось оновлене, бо совість не дозволяє щоразу грати те саме. Більшість людей є постійними нашими слухачами.
- Виступаєте, в основному, в Києві?
- Минулого року об’їздили практично усю Україну. Мали виступи у Луганську, Харкові, в Донецьку, Дніпропетровську…
- Як вас сприймають на Східній Україні? Ви, усе-таки, україномовний гурт, закликаєте підтримувати усе українське?
- А це абсолютно ніяк не впливає. Там є дуже багато російськомовних виконавців, на які не йдуть люди. А є гурти на кшталт «Танок на майдані Конго», «ВВ» чи «Мандри», які збирають аншлаги. Як на мене, залежить усе не від мови, а від організації виступу. Якщо ми приїжджаємо в якесь місто, і немає жодного плакату, жодного згадування в ЗМІ про наш виступ, відповідно, людей на концерті не буде. А якщо організатори якось потурбувалися про це, то народу буде багато. Крім того, відкрию невелику таємницю - люди ходять на концерти не слухати тексти. Тому, в принципі, будь-якому музиканту дуже важко грати на концерті нові пісні. Люди приходять поспівати знайоме. А знайоме вони беруть з «ящика» і радіо. Тож коли ми, наприклад, приїжджаємо у той самий Донецьк і співаємо там «Моя вода», «До тебе, мила» або «Восьмий колір», усі співають разом з нами. Єдине, кажуть: «Невже це ваші пісні? Ми багато чули, але не асоціювали їх з «Мотор’роллою». По радіо ж не кажуть, хто співає.
- Цього року так само плануєте давати багато концертів, маєте якісь запрошення?
- Дуже хотілося б, але ми не займаємося організацією концертів. У нас є декілька агентств, які представляють наші інтереси. Це «Мун рекордс», тому що ми продали їм три альбоми, і тепер вони зацікавлені у тому, щоб ми більше гастролювали. Компанія «ФДР Радіосервіс», яка є нашим продюсером, і «Українське музичне видавництво», де знаходиться решта наших прав на твори. Вони усі займаються концертною діяльністю нашого гурту. За великим рахунком, навіть, коли до мене напряму звертаються щодо організації виступу «Мотор’ролли”, я даю телефони когось із представників, тому що бізнесмен з мене ніякий. Я волію займатися творчістю, а хтось інший нехай займається такими питаннями, як отримування грошей.
- За кордон з концертами запрошують?
- Були, були нещодавно. Наприкінці минулого року нас запросили до Кракова. Їздили на запрошення Міністерства закордонних справ Польщі. В рамках програми розширення відносин Польщі з Україною поляки влаштовували таку собі студентську вечірку, де ми й виступали. Що я можу сказати? Європа є Європа - починаючи з доріг і закінчуючи культурою. Нам там дуже сподобалося. Чекаємо знову на запрошення до Польщі. Навесні там планується проведення великого україно-польського фестивалю. Дуже б хотілося на нього поїхати.
- А що, так сподобалося у Польщі?
- Прикольно. На мій погляд, там легше жити. Там увесь побут набагато зручніший. Ти витрачаєш менше енергії та часу на якісь побутові речі, відповідно, більше часу залишається на творчість. І, взагалі, ставлення їхнє сподобалося. Навіть на кордоні польські митники змусили нас подарувати їм плакати і розписатися усім гуртом. Здавалося б, хто ми такі? Перший раз нас бачать, а таке ставлення… Я закохався у Польщу. Часто бував там раніше, але як музикант поїхав вперше. І усе те, що відбулося в цій країні з нами - воно перевершило усі наші сподівання.
- Знаю, у вас нещодавно з’явилася нова відеоробота?
- Вона з’явилася у нас ще до Нового року. Нова відеоробота на стару пісню, умовно кажучи. Ще у 2007 році ми запропонували радіослухачам новорічну пісню, яка згодом увійшла до альбому «Кольорові сни». Пісня мала мільйон назв, найяскравіші з яких «Пригадай», «Новорічна» і «Миколай». І от, коли ми наприкінці осені почали займатися новими програмою та піснями, почали потихеньку їздити записуватися, то від продюсерів надійшла пропозиція – зробити відео. Мені страшенно не хотілося того робити, бо це співпало з передвиборчими процесами. Чомусь вважав, що будь-яка відеоробота просто не буде помічена за тією навалою політичної інформації, що заполонила ЗМІ. Ми відтягували зйомки, потім переносили, бо почалася епідемія грипу. А потім якось зібралися, поїхали, відзняли і напередодні Нового року отримали відеороботу, за яку нам не соромно.
- Де проходили зйомки?
- Частину знімали безпосередньо у Львові, частину - в Карпатах, на Драгобраті. Машиною заїхали прямо на гору, але снігу там не виявилося. Знайшли його під горою, тож руками перетягували нагору. Зробили собі зарядку, але при тому всьому було дуже весело.
- У кліпі знімаєтеся усі ви, і ще хто?
- І дівчата. Троє дівчіт - моделі зі Львова, які були запропоновані режисером Тарасом Хімичем. Одна з них, між іншим, знімалася у нашому кліпі «Полум’я». Прикольні дівчата, дуже кльово «відлабали», ніхто з них не жалівся, що зимно, вітер. Поводилися дуже професійно.
- А хто вам знімав?
- Львівське агентство «Інверт продакшн», а безпосередньо - режисер Тарас Хімич. З ним ми познайомилися років 5 тому, мені дуже сподобалися його роботи. Зокрема, він робив Скрябіну «Зламані крила», багато відео гуртам «Тартак», «Танок на майдані Конго», сестрам Тельнюк. Мені подобається, що цей режисер має свій почерк, його ні з ким не сплутаєш. І цей почерк не наш «рагуляцький». Вже потім, коли я познайомився із Тарасом ближче, дізнався, що він навчався в Сполучених Штатах, у «Берклі». Він досі літає туди раз в рік, читає лекції. Це знову ж таки свідчить про певний рівень цього режисера. Нам же він знімав кліп на пісню «Полум’я». Як на мене, з усього того, що ми робили, це мегакліп. Ну і так само «Новорічна», теж дуже кайфово вийшла.
- Який сюжет кліпу?
- Сюжет розробляли ми самі, виходячи з того, що бюджету в нас майже не було, тобто він був мінімальним. Наскребли по кишенях, що могли, а могли не багато…
- Спонсора, який би давав гроші, не маєте?
- Чесно кажучи, я б уже зараз грошей і не взяв. Тому що, якщо ти береш гроші, ти маєш їх віддавати. Краще працювати на себе, ніж на когось. Коли у когось береш гроші, ця людина може змінювати умови, а це може вплинути на роботу команди. У нас уже був колись гіркий досвід, коли ми мали підписувати у 2000 році дуже серйозний контракт з однією американською компанією, яка намагалася продюсувати виконавців в Україні. Нам тоді стільки вимотали нервів, що гурт був практично на межі розпаду. Тому з того часу про якісь спонсорські вливання у бюджет команди не йдеться. Тобто, є команда, котра називається «Мотор’ролла», куди входить не тільки цих п’ять пацанів, яких можна побачити на сцені, а набагато більше людей – адміністративна, технічна група. Ось всі ми і є власниками бренду «Мотор’ролла». Тож ми кожен скидаємося, хто скільки має. Майже усі ми заробляємо ще на стороні, і вкладаємо у цей кайф, який має назву музика. Ось така ситуація.
- Давай тепер знову повернемося до кліпу. Що саме ви знімали?
- Повертаємося. Ми зібралися на репетиційній базіі протягом трьох днів робили так званий «мозковий штурм». Тож фактично сюжет нового нашого кліпу повністю належить учасникам гурту «Мотор’ролла». За винятком, хіба що, якихось доробок з боку режисера, який адаптував нашу ідею під свої технічні можливості. Щодо родзинок, то у кліпі ми ще й танцюємо. Танці нам ставила хмельницький хореограф. До речі, ми самі були не лише танцюристами, але ще й костюмерами. Підбирали собі одяг, купу варіантів переміряли і, врешті-решт, на зйомки таскали з собою цілі торби. Ось така була у нас дуже цікава творча робота. Але тепер ставимося до кліпу, як до того, що створили власними руками. Щодо сюжету, то розкривати його немає сенсу. То треба дивитися. Можу лише сказати, що на створення цього кліпу нас надихала відеоробота Джорджа Майкла «Last Christmas» і журнали «Бурда моден» 80-х років. Відповідно, ми намагалися відтворити у цьому кліпі атмосферу кінця 80-х - початку 90-х. Такі каталожні хлопці з дурнуватими зачісками, одягнені як мажори, але при тому всьому граємо рок-музику. Ось таке штучне поєднання ми зробили.
- Не шкодуєш, що переїхав з Києва до Хмельницького?
- Я шкодую, що у нас дурнувата країна. Мультимедійним центром вважається Київ, і все відбувається, «крутиться» там. Але, чесно кажучи, я вже фізично не міг залишатися у столиці. Київський ритм життя дуже втомлює. Зараз же я нічого не втратив, бо є Інтернет, який дає можливість почуватися нормально будь-де. Якщо відверто – мені набагато простіше і легше тут, удома, ніж там, у Києві. Дуже багато факторів вплинуло на мій переїзд у Хмельницький, але, пропрацювавши у столиці шість років, я чітко усвідомив – залишатися там не хочу. Зараз я працюю тут на FM-радіо «Поділля-центр», а до Києва їжджу лише у справах, на концерти і в гості.
- Чого можна чекати від «Мотор'ролли» найближчим часом?
- Я можу сказати, чого найближчим часом можна від «Мотор’ролли» не чекати. Можна не чекати нового альбому, тому що платівки не продаються. Усі все тотально крадуть з Інтернету. Тож я не бачу поки сенсу вкладати 15-20 тисяч доларів у те, що завтра вкрадуть. Отже, альбому не буде, поки не вигадають чогось іншого. А так ми працюємо, постійно вигадуємо щось нове. У планах на цей рік – створення трьох радіосинглів. Якщо фінансова сторона буде сприятливою, знімемо ще відео. Але, в основному, акцент робитимемо на виступах, тому що на то є попит.
- У Хмельницькому коли виступатимете?
- Ми мали виступ десь місяць тому в арт-клубі «Токіо». А наступний буде, може, за кілька місяців. Зараз відкривається досить багато цікавих місць, де ми можемо за форматом виступати. Думаю, «Мотор'ролла» буде з’являтися на майданчиках Хмельницького частіше.

Неля ВОЛОДІНА
Фото надані гуртом «Мотор’ролла»