Сергiй Присяжний: „Ми не можемо не писати і не можемо не виконувати нашу музику”
Не часто у Хмельницькому можна побачити та почути живий виступ зірок пристойної величини. Якщо такі й заїжджають, то за свою аудієнцію часто просять кругленьку суму грошей.На початку квітня гурт „Мотор`ролла” подарував шанувальникам справжнього хмельницького року чудовий вечір у біт-кафе „Саквояж”. Ті, хто прийшов побачити один з нечастих виступів своїх земляків, на початку виступу ніби заклякли і першу композицію слухали, стоячи за кілька метрів від сцени – ніякого єднання з кумиром. Тож фронтмен гурту Сєня (Сергій Присяжний), взявши ініціативу в свої руки, зійшов зі сцени і підкликав відвідувачів кафе поближче. І взагалі, під час виступу учасники гурту поводилися доволі відкрито та ставились до шанувальників по-товариськи, „відкидаючи київські понти”, як сказав Сєня – спілкувалися з залом та виконували улюблені пісні для своїх друзів. Фанати шаленіли, співали разом з „Мотор`роллою”, танцювали. Гурт виконав популярні та маловідомі композиції зі свого репертуару. Крім власних пісень, виконали українську баладу „Ой на горі вогонь горить”, яка свого часу відіграла важливу роль у просуванні гурту до вищих щаблів популярності. Гості кафе дуже довго не відпускали кумирів зі сцени, тож концерт затягнувся. Перед виступом Сергій Присяжний розповів про нову програму для хмельничан:
- Чому Ваш гурт так рідко виступає в Хмельницькому?
- Останні чотири місяці я живу в Хмельницькому. Повернувся з творчого відрядження. Шість з половиною років я прожив у Києві, відповідно, більшість наших виступів відбувалася там. А у Хмельницькому нам не дозволяв виступати організаційний рівень. Сьогоднішній виступ – це презентація нової програми. Чому відбувається саме тут – тому що ми самі зацікавлені в тому, щоб подібні концерти відбувалися частіше і хочемо, щоб в цьому приміщенні проходили такі акції за нашої участі та з іншими виконавцями.
- Чим Вас не влаштовує організаційний рівень закладів, які можуть проводити концерти різних гуртів?
- Нам потрібно забезпечувати належний технічний та побутовий райдер, ми завжди хочемо, щоб концерти проходили на певному професійному рівні. І вимагаємо від організаторів відповідного ставлення до наших вимог. Це проблема не тільки Хмельницького, а й багатьох міст України, хоча, можливо, це навіть не проблема, а питання часу. Ми не можемо не писати і не можемо не виконувати нашу музику. Я не знаю, звідки воно береться, мабуть, десь з душі йде. Ми не використовуємо свою творчість, щоб наталувати її різними месседжами, ми боремось за естетичне виховання і за те, щоб українські виконавці, які працюють наживо, мали певний рівень виконання. І ми це пропагуємо.
- Де краще займатися творчістю – в Києві чи Хмельницькому?
- Ми все створюємо, переважно, в Хмельницькому. Київ ми використовували, щоб закарбувати наші твори, записати їх, а все пишеться тут.
- Коли Ваші шанувальники можуть очікувати на новий альбом?
- Справа в тому, що ми попередній альбом ще не відкатали. Влітку минулого року вийшов альбом „Кольорові сни”, в нас не припиняються концерти на підтримку цього альбому, нас постійно запрошують виступати. На жаль, чи на щастя, люди сьогодні не почують нових творів, але сама програма буде побудована з трьох частин: перша буде важка рокова, третя – теж рокова, але весела, з елементами українського етносу, а друга – акустична програма, в якій ми вперше в складі нашої команди використаємо акордеон. Думаю, гостям цього закладу буде цікаво подивитися на „Мотор'роллу” в новому амплуа – це буде родзинкою сьогоднішньої програми.
- Яка ваша улюблена пісня з репертуару „Мотор'ролли”?
- Довгий час це була пісня „Восьмий колір”, потім „Аеліта”, згодом „До тебе, мила”. Сьогодні мені подобається одна пісня, завтра – інша. Думаю, це ті пісні, які є свіжими. Навіть буває таке, що ми викидаємо з програми якісь пісні заради певної композиції. Хоча, коли ми виконуємо нашу програму, шанувальники починають вимагати пісень, яких ми не грали вже декілька років. За час нашої роботи було створено близько сотні пісень, і дуже важко їх всі виконати. Для мене всі пісні улюблені.
Наталя БІЛКА
Фото Кирила ПИСАНКА
