Новини в Хмельницькому "Є" | Проскурівський Телеграф | Оголошення

Чорна кров турків

Кава... З чим ви асоціюєте це слово? Перше, що спадає на думку, – це теплий запашний напій, який зігріває не лише тіло, але й душу. І, мабуть, недоречно було б сперечатись, адже споконвіків процес кавопиття пов'язували з чимось особливим. А споживання кави давно набуло ознак окремої культури, оспіваної митцями різних епох. Та не завжди людство могло насолоджуватися цією розкішшю. Історія кави надзвичайно древня. Існує багато легенд і версій відкриття людьми кави як напою, але майже всі вони називають її батьківщиною Ефіопію. Близько І ст. араби через Ємен привезли кавове дерево і почали його вирощувати. Саме араби почали заварювати кавові зерна в окропі і пити цей напій.

У Європі дізналися про каву з розповідей мандрівників тільки в кінці 16 століття, проте довго ще не наважувалися пити завезений голландцями напій, вважаючи його або отрутою, або диявольським напоєм невірних. На цій підставі боролися з любителями кави і батьки-засновники "святої інквізиції". На той час кава була проклята в Мецці ім'ям Магомета, через пристрасть до неї вже страчували турків – їх зашивали в мішок з-під кавових зерен і кидали в море. Але ні араби, ні турки не піддалися страхові, продовжуючи таємно пити заборонене зілля, а кава тим часом упевнено прокладала собі шлях на північ.

Її почали вживати в Італії, Франції, Нідерландах, Англії, інших європейських країнах. Перш ніж напій, без якого сьогодні не проходить жодний день мільйонів людей по всьому світі, завоював таку популярність, йому довелося пройти тернистий шлях. Супротивники "диявольського" напою називали його "чорною кров'ю турків", "сиропом із сажі", але не змогли перешкодити тріумфальній ході кави. Причому, маловідома раніше рослина розселилася по всьому світі всього за одне століття (з середини 18 до середини 19 століття). Цивілізована Європа не зашивала в мішки любителів іноземного напою. Але не приховувала і скептицизму. Консервативні феодали забороняли пити каву своїм підданим і штрафували їх, донощик же одержував четверту частину від штрафу. Але прихильники кави у відповідь на заборони виносили з дому столи і стільці та демонстративно розпивали каву на площі.

Перші публічні кав'ярні були відкриті в Стамбулі в 1564 році. У Європі ж перша кав'ярня розкрила свої двері у Венеції в 1646 році. Через шість років колишня турецька рабиня, гречанка за походженням, потрапивши волею долі до Англії, відкриває першу кав'ярню в Лондоні. Людовик XIV, на відміну від суворих турецьких султанів, спробував каву сам і схвалив її спеціальним указом. А у 1720 році в Парижі було вже 380 кав'ярень.

В Україні каву знали і пили вже в XVII-XVIII столітті. І з того часу цей напій на території нашого краю здобув неабияку прихильність. А пріоритет у відкритті кав'ярень в Україні належить Львову, де вони з'явилися у 1870-х роках. У кав'ярнях не просто споживали збуджуючий напій та смачну солодку випічку — тут зустрічалися з друзями та колегами, обмінювались побутовими та політичними новинами, дискутували, читали, працювали.

Отак і сьогодні кава та пов'язана з нею традиція продовжує існувати. Вранці – ковток чогось теплого і ласкавого. Обідня перерва – швидке espresso. Романтичний вечір – приємне спілкування за філіжанкою вже рідної кави.

Напій для здоров'я?

Протягом багатьох століть каву називали „еліксиром життя” та „диявольським зіллям”, звинувачували у всіх смертних гріхах і наділяли здатністю зцілювати від недуг. Але що каже наука?

Те, що кава може мати три обличчя – ароматного напою, ліків і отрути, – напевно, знають всі. Здавалося б, несподіване поєднання, але в цьому немає нічого протиприродного, оскільки відомо, що кава впливає на наш організм порізному: більшість людей після чашки кави відчувають приплив сил, поліпшення настрою, підвищення працездатності. Також відомо, що є люди, яким стає не по собі від одного запаху кави, а маленька чашка цього ароматного напою може викликати неспокій, страх, головний біль, підвищення артеріального тиску, безсоння. Разом з тим, люди, які солодко сплять після вживання кави, – теж не така вже і рідкість. Що ж до токсичності кави, то її не можна порівняти з іншими отруйними речовинами. У зернах кави міститься багато різних речовин, у тому числі і кофеїн, який діє на наш організм, як правило, збуджуюче. Тому чашка гарячої кави, випита вранці, будить від сну, освіжає, підвищує працездатність. На думку лікарів, кава – один зі старих і приємних засобів від головного болю. Оскільки головний біль, особливо мігрень, виникають внаслідок розширення судин головного мозку, то, випивши чашку кави, дія якої спричиняє до звуження судин, ми його позбуваємось. Але необхідно пам'ятати, що кофеїн утамовує далеко не всі види головних болів і не у всіх людей. До того ж, він має подвійну дію на організм: у малих дозах – тонізує, а у великих пригноблює. Експерти підтверджують, що вживання кави в міру безпечне.

„Правильна” кава

Кава – не лише чудовий напій, це і своєрідний ранковий ритуал, і привід для спілкування, першого побачення і прояву кохання. Приготувати «правильну» каву вдається не всім, і навіть рівень ресторанних закладів – кафе, барів, ресторанів – визначають по тому, чи уміють там готувати справжній «еспрессо».

Рецептів приготування цього напою превелика кількість: до кави додають прянощі, есенції, сіль, перець, вершки, морозиво, коньяк, лимон, лід. Але головним в рецептурі є настрій: кава дуже чутлива до біополя людини, яка її готує, тому, якщо хочете зварити дійсно чудовий напій, не надумайте робити це у поганому настрої.

Цікаво, що жителі Ефіопії, батьківщини кави, перед тим, як пити цей напій, миють руки і полощуть рот; італійці в процесі приготування вимовляють спеціальну молитву, китайці вважають каву модним напоєм, а на Тайвані навіть фарбують чашки в кафе в залежності від вмісту кофеїну в напої: в червоний, жовтий або зелений колір.

Смак кави залежать не лише від вибраного способу приготування, але і від додаткових інгредієнтів, що додаються в напій. З часу появи напою на Середньому Сході і в Європі її стали подавати з приправами, цукром або прянощами. На Сході кава подається з кардамоном, а в Європі — з молоком, збитими вершками, з корицею, ваніллю і шоколадом. Для тих, хто віддає перевагу „домашній” каві, існує два правила її приготування:

1. Зеpна сирої кави підсмажують і розмелюють безпосередньо пеpед ваpінням. Пpи обсмажуванні треба звернути увагу на колір – кава повинна бути не пригорілою, а каштаново-коpичневою. Звичайно на порцію йде 4 г кави. «Подвійну» каву готують з 8 г. Каву не доводять до кипіння, а знімають із вогню при перших ознаках закипання.

2. Каву заваpюють у спеціальних кавниках або в спеціальному посуді, що служить тільки для пpиготування кави. У кавник наливають свіжу некип'ячену воду. Суміш – 50 г меленої натуpальної кави, 3/4 л води, цукор по смаку – кип'ятять 2-3 хвилини, потім додають ще трохи кави й заварюють каву під щільно закpитою кришкою. Хвилин через 10 настій зливають крізь сито в нагpітий кавник, який подають. Каву розливають у нагріті чашки.

Писати про цей чудовий напій можна нескінченно довго, однак, жодні написані слова не зрівняються з задоволенням , яке отримуєш від чашечки запашної кави. У будь-яку пору року, в спеку чи холод – вона завжди актуальна і кожен кавоман може знайти „свою” каву та улюблене місце, де її подають. Сьогодні цей напій готують у всіх ресторанах, кафе, барах, не рахуючи самих кав'ярень. Радити куди піти випити кави в Хмельницькому, мабуть, не варто, кожен для себе обирає те саме „своє” місце методом відвідування різних закладів , зрештою, зупиняючись на кількох варіантах. І саме ці місця стають улюбленими у проведенні дозвілля та робочих зустрічей.

Здавалось, скільки б часу не минуло, десятки років чи століття – кава завжди залишиться тим необхідним і водночас магічним напоєм, що додає бадьорості на цілий день і приносить неабияку насолоду. Кава пройшла довгий шлях, від елегантного вживання в престижних кав'ярнях до типової у наш час кави у пластикових склянках. Та попри всі метаморфози, вона є і буде бажаною.